СОРО́ЧКА, и, ж.
1. Жіноча або дитяча натільна білизна. Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках (Шевч., II, 1953, 24); Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (Коцюб., II, 1955, 178); — Роблю я все машинально. Думаю лише про те, що мило треба покласти на сухе, що одеколон треба заткнути пробкою, сукню одягти після сорочки (Ю. Янов., II, 1958, 159); // Жіночий одяг, який одягають поверх білизни. Заквітчана, в червоному намисті, сорочка вишивана, в черевичках, — ну, дівчина!.. як зірочка! (Вовчок, І, 1955, 72); Материне шлюбне вбрання — біла сорочка, вишита великими червоними квітками, вишнева шовкова спідниця, теж у квітку.., — все так хороше пахло домом (Довж., І, 1958, 330); * Образно. Земля.. сором’язливо спускала з свого тіла димчату сорочку ночі і відкривала своє пишне лоно (Мирний, І, 1954, 318); На грядці огірочки І кавун в рябій сорочці (Стельмах, V, 1963, 319).
2. Чоловіча натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла. Ентелл там сильно храбровався [хоробрився], Аж до сорочки ввесь роздягся (Котл., І, 1952, 96); Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку, в новий суконний.. жупан (Н.-Лев., VI, 1966, 309); Вона все ж таки перетягла його через поріг і, не соромлячись, стала стягати з нього верхню і нижню сорочку (Тют., Вир, 1964, 474); Рукав спідньої сорочки закотився на руці аж по лікоть (Гончар, III, 1959, 22); // Старовинне захисне військове спорядження, вигот. з дроту, сталі і т. ін. на зразок цього одягу. По стінах висять.. шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, .. сталеві сорочки (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Довго рубалися вони!.. Розрубав на ньому [козакові] вражий лях залізну сорочку (Довж., І, 1958, 260).
∆ Гамівна́ соро́чка див. гамівни́й.
◊ Залиши́тися (зоста́тися, бу́ти і т. ін.) в одні́й соро́чці (без соро́чки) — утратити всі засоби до існування, дійти до крайньої матеріальної скрути. — А там, може, і таксу прибавлять. — А поти прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Мирний, III, 1954, 141); Як у матері три дочки, так буде без сорочки (Номис, 1864, № 13983); Змо́кнути (про́мокнути і т. ін.) до [са́мих] сорочо́к (соро́чки) — те саме, що Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (див. ни́тка). Вони дурнісінько блукали.. в оситнягах, не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (Н.-Лев., II, 1956, 235); Зніма́ти (зня́ти, стяга́ти, стягти́) оста́нню соро́чку; Залиша́ти (оставля́ти і т. ін.) без соро́чки — доводити кого-небудь до крайньої матеріальної скрути. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Кв.-Осн., II, 1956, 255); — Щоб і нога в школі!.. Старцюго, щоб і нога не була!.. Школа останню сорочку стягне з тебе (Тесл., З книги життя, 1949, 39); Дочки оставляють без сорочки (Номис, 1864, № 9312); Зня́ти (ски́нути) і (та) відда́ти (одда́ти) [оста́нню] соро́чку [з се́бе] — віддати кому-небудь усе, поділитися з ким-небудь усім, що тільки є у когось. Останню сорочку зніме та оддасть (Номис, 1864, № 4463);— Моя стара дуже богомільна.. Любить, щоб про неї казали: «Он як Андріїха-баба, так от богомільна…» І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Хотк., I, 1966, 90); — Батько твій окупантам і Петлюрі останню сорочку віддає! (Довж., І, 1958, 162); — Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! (Підс., Жарти.., 1968, 7); Оббира́ти (обібра́ти) до соро́чки див. оббира́ти; Промочи́ти до соро́чки див. промо́чувати; Скида́ння [оста́нньої] соро́чки з се́бе див. скида́ння.
3. Захисна оболонка чого-небудь. Природа завбачливо обвила серце захисною сорочкою, щоб зберегти його (Рад. Укр., 7.I 1969, 4).
◊ Без соро́чки роди́тися (народи́тися, вроди́тися і т. ін.) — бути нещасливим, безталанним. Не для мене був той пишний цвіт, Обсипались на інших пелюсточки… Але не скаржусь, що на білий світ Я народивсь, як кажуть, без сорочки (Павл., Бистрина, 1959, 222); У соро́чці роди́тися (народи́тися, вроди́тися і т. ін.) — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу. — Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні,— сказала весела Мокрієвська з жартами (Н.-Лев., V, 1956, 295); Він народився в сорочці. Він досяг усього, чого тільки може побажать собі найвигадливіший честолюбець (Шовк., Людина.., 1962, 64); — Що зі мною? — запитав Кикало. — Ви в сорочці вродилися, — відповів лікар, — тільки два перелами, руки і лівої ноги, — як ви живі лишились, не розумію (Собко, Біле полум’я, 1952, 208).
4. спец. Порожнина в машинах і апаратах, признач. для циркуляції рідини або газу, які охолоджують чи нагрівають що-небудь. Як охолоджувач використовують один з компонентів пального, що надходить в охолоджуючу сорочку, створену подвійними стінками камери згоряння і сопла (Наука.., 8, 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 467.