МЕРЕ́ЖКА, и, ж.

1. Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток. Був і дівчачий товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті і з мережками (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Шила хрестиком ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою (Забашта, Квіт.., 1960, 116); * Образно. Ой у лісі, в лісі Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки (Стельмах, V, 1963, 309); * У порівн. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226); // заст. Мереживо (у 1 знач.). Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (Коцюб., II, 1955, 89); // рідко. Різьблення на дереві.

2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий узор. Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (Тесл., Вибр., 1950, 156); Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (Коп., Як вони.., 1961, 26); * Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (Олесь, Вибр., 1958, 230); Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (Чорн., Потік.., 1956, 45).

3. Те саме, що ви́шивка. Ви навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки живими словами Промовляли волошки і мак (Мас., Сорок.., 1957, 47); Спогади спліталися в барвну мережку, мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (Загреб., Європа. Захід, 1961, 180); // Барвиста оздоба, що нагадує вишивку. Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях зробить мережку (Гл., Вибр., 1957, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 675.

Мере́жка, ки, ж.

1) Ажурный узоръ, получаемый помощью выдергиванія нитей изъ полотна и закрѣпленія оставшихся бѣлыми нитками. Вас. 192. Названіе частей: отверстія — дірочки; узкіе полосы полотна, раздѣляющія отверстія, стоящія въ группѣ, — стовпці; болѣе широкія полосы, раздѣляющія группы отверстій — полоте́нця; рубецъ, который идетъ но краю мере́жки или рядъ мелкихъ отверстій тамъ-же — прутик. Харьк. (Залюб.). У нашої да Ганночки в подолі мережки. Чуб. III. 131. Горла́та мережка — съ слишкомъ большими отверстіями, а сліпа — съ слишкомъ малыми. Славяносерб. у. Кромѣ того мережки носять цѣлый рядъ различныхъ названій, смотря по узору или способу шитья: безчісна, збан, колісна, колісчатка, ко́са, кругла, ля́хівка, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв’ячок, з чисницями и пр. Залюбовск. Чуб. VII. 415. Сорочка-мере́жка. Рубаха съ ажурными узорами. А в нашої бондарівни сорочка-мережка. Гол.

2) Узорныя украшенія цвѣтными нитками сверхъ канта по таліи полушубка. Вас. 155.

3) Узоры въ ожерельи изъ цвѣтныхъ бусъ. «Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, на правой сторонѣ Днѣпра, изъ мелкаго разноцвѣтнаго намиста приготовляютъ узорчатое ожерелье, на кот. употребляется больше всего чернаго и бѣлаго намиста: «чорне для поля, а біле, червоне і голубе, чи там друге яке небудь, для мережок». См. Лучка. Чуб. VII. 426.

4) Рѣзьба на деревѣ. Чуб. VII. 404.

5) Орнаментъ на металлическихъ частяхъ курительной трубки, а также и стальной шаблонъ для выбиванія его. Вас. 149. Ум. Мережечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 417.

мере́жка (зменшене — мере́жечка) = мере́жанка —

1) ажурний узор, зроблений на місці висмик­нутих із тканини ниток; народні назви мережок за узором або спо­собом шиття: безчісна, збан, коліща коліщатка, коса, кругла, ляхівка, метелик, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв’ячок, з чисницями тощо. У нашої да Ганночки в подолі мережки (П. Чубинський); у сполученнях: горла́та мере́жка — з надто великими отворами; сліпа́ мере́жка — з надто малими дірочками; соро́чка-мере́жка — сорочка з ажурними узо­рами; мережана сорочка. А в вашої бондарівни сорочка-мережка (Я. Головацький);

2) узор кольоровими нитками на кожушку (кожушан­ці), різнокольоровими намистинами в намисті, люльці, а також різь­ба по дереву.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 360.