СИБІ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до Сибір. Радянська земля пропливає перед ними без кінця й краю — Волга, Уральські гори, зелена сибірська рівнина, Байкал (Довж., І, 1958, 99); На одній з водяних лисин він побачив гурт диких качок.. Чохов довго милувався ними, пригадуючи сибірські мочари та озера і своє полювання в тайзі (Тют., Вир, 1964, 320); Він [В. Короленко] сказав у найчорніші дні, Доріг сибірських порохом укритий: — А все-таки поперед нас огні! (Рильський, II, 1960, 164); // Власт. Сибіру. Прийшла весна — сибірська, блискавична (Рильський, III, 1961, 40); У степу навіть бійці-сибіряки, звиклі до суворих сибірських зим, найбільше потерпали не від чого іншого, як від лютої оцієї холоднечі (Гончар, II, 1959, 420); // Який походить із Сибіру. Першим російським посланником, що досяг Пекіна і привіз цінні дані про Китай, був Іван Петлін, сибірський козак з м. Томська (Видатні вітч. географи.., 1954, 9); // Уживається у складі деяких ботанічних і зоологічних назв. Сибірська яблуня; Сибірський кінь; Сибірський меринос.

∆ Сибі́рський кедр — народна назва кедрової сосни, що росте у Сибіру. Зимові спори гриба заражають сибірський кедр (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 396); Сибі́рський кіт; Сибі́рська кі́шка — кіт (кішка) особливої породи з довгою м’якою шерстю й пухнастим хвостом. Сіамські коти так само, як усі їхні хатні родичі — коти сибірські, ангорські і триколірні дворові, — вже давно харчуються не за рахунок своїх мисливських здібностей, а завдяки прихильності й любові своїх господарів (Наука.., 11, 1968, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 153.