Про УКРЛІТ.ORG

розвід

РО́ЗВІ́Д, розво́ду, ч.

1. Дія за знач. розво́дити 1. Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю, щоб скоротити завжди такі довгі десять-п’ятнадцять хвилин між зупинкою колони і розводом по квартирах (Багмут, Опов., 1959, 68).

На ро́зві́д — з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. Полючи на городі в багатого мужика, вона не хотіла брати грошей, а прохала одсипати пшеничним зерном, щоб мати гарний гатунок пшениці. Це на насіння, на розвід (Коцюб., II, 1955, 25); Два пуди восени одержав меду дід І на додатоквулик на розвід (Підс., Поеми, 1954, 59).

2. тільки розві́д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. [Зарицький:] Пане прокурор, ви знаєте самійого величність в неділю буде на розводі військ (Голов., Драми, 1958, 234); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести огонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено, як наряд на розводі (Гончар, III, 1959, 143).

3. тільки розві́д. Відстань між розведеними, розсунутими кінцями або частинами чого-небудь. Пружинні шайби повинні мати розвід не менш як на 1,5 товщини шайби (Автомоб., 1957, 335); При вході в каземат нам, людям середнім на зріст, ще можна стояти не горблячись. Два кроки впереді треба згинатися. Ширина казематув розвід рук (Літ. Укр., 15.VII 1969, 3).

4. розм. Те саме, що розлу́чення 2. — Що це ви, Суліман, так квапитесь мене оженити?засміявся [Безбородько] вимушено. — А самі… чому, власне, ви не женитесь удруге? У вашій вірі допускаються розводи… (Вільде, Сестри.., 1958, 422).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 633.

Розвід, воду, м.

1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246.

2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Мет. 46.

3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно. Федьк. Пов. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 35.

вгору