Про УКРЛІТ.ORG

раз

РАЗ1, ч.

1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч., І, 1963, 242); Хоча вже минуло з двадцять п’ять років, як на Поділлі звелося чумацтво, але дід Ярош і досі звав чумаками усіх, хто хоч один раз міряв із ним старі запорозькі шляхи та густо-широкі степи, мандруючи в Крим чи на Дон (Стельмах, І, 1962, 20); // У сполуч. з іншими кількісними числівниками вказує на повторення дії. Село теж кипіло. Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Хотк., І, 1966, 105); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листаперший привіт з рідного краю (Тулуб, В степу.., 1964, 184).

◊ В оди́н раз — відразу, раптово. — Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися… Чого ж їм можна служити? Чому мені ні?.. (Мирний, І, 1949, 391); За оди́н раз — в один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Тют., Вир, 1964, 434); За одни́м ра́зом — зразу, без передишки. — Ех! Коли б мені літ двадцять назад,.. оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Мирний, III, 1954, 278); Не раз, [і] не два див. два; Одно́го ра́зу див оди́н; Раз-дру́гий — трохи, недовго. Хома став на лежанку, потяг раз-другий Павла за ноги. Той розчунявся, вставився сонними очима на Хому (Тют., Вир, 1964, 367); Раз за ра́зом; Раз по (поз, по́при, у) раз — регулярно, систематично, весь час повторюючись (повторюючи) один за одним. В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче, але піхоти не видно було (Гончар, III, 1959, 138); Яків під’їхав до брами і тут побачив Тодоску: підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння і раз по раз поглядала на ставок, звідки долітав сміх і веселий гомін (Стельмах, І, 1962, 327); Горпина раз поз раз важко зітхає (Мирний, І, 1954, 286); Взяла [мама] рискаль і копає [бараболю], раз попри раз корчі розриває (Стеф., І, 1959, 95); Настрій у нього був чудовий, рота йшла легко й весело, і Тарас Григорович крокував з нею в ногу і раз у раз перекидався жартом із правофланговими (Тулуб, В степу.., 1964, 246); Раз од ра́зу — з кожним новим випадком. Присушений паперами і чужою горілкою, писар.. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину, а той глибокодумно похитував головою і промовляв із диму єдине слово:Мм,да! (Стельмах, І, 1962, 211); Сто раз див. сто; [Як] раз плю́нути див. плю́нути.

2. род. у. У сполуч. з порядковими числівниками, вказівними та означальними займенниками, прикметниками характеризує дію кількісно, вказує на її багатократність. Поромщик їх щонайглавніший З Енеем їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший (Котл., І, 1952, 111); От уже третій раз приходить [Маруся] сюди, на камінь, а легіня немає (Хотк., II, 1966, 58); Коли Кирдягу привели в круг і поставили перед радою, старшина в останній раз запитала:Ну, як, панове, чи всі згодні, щоб Кирдяга був кошовим? (Довж., І, 1958, 234).

◊ В і́ншому ра́зі див. і́нший; В (у) ко́жному (ко́жнім) ра́зі — за будь-яких обставин. Альманах мій ще не друкується.. В кожному разі за місяць, не пізніше подам у цензуру (Коцюб., III, 1956, 248); В са́мий раз: а) вчасно; коли це потрібно. Мати його.. обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Григ., Вибр., 1959, 109); б) якраз впору (про одяг, взуття і т. ін.). Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянцівони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлися в самий раз (Збан., Сеспель, 1961, 187); В (у) тако́му ра́зі — за даних обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?..Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (Гончар, III, 1959, 309); В уся́кому ра́зі — за будь-яких обставин, умов. Він наче збоку дивився на самого себе, і той Дажечников, якого він бачив, видавався йому коли не зовсім смішним, так, в усякому разі, гідним жалю (Перв., Дикий мед, 1963, 264); Дру́гим ра́зом — те саме, що І́ншим ра́зом (див. і́нший). Хочеться мені.. спробувати свої сили на великій речі, на романіта лячно. Ну, та про це другим разом, коли дозволите ще написати до Вас (Коцюб., III, 1956, 196); І́нший раз див. і́нший; І́ншим ра́зом див. і́нший; Ко́жен раз; Ко́жного ра́зу — постійно, використовуючи будь-яку нагоду. Заходячи до мінометників, замполіт кожного разу питав, чи зберігається ще в них той альпійський канат, з яким вони колись штурмували скелю (Гончар, III, 1959, 203); На пе́рший раз — для початку. — Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Мирний, І, 1949, 354); Ні в я́кому ра́зі — ні за яких обставин, умов; ні за що. — Сосну [для будівництва корабля] треба.. рубати взимку, коли сосна дзвенить від удару, як орган. Ні в якому разі не брати дерева весняної рубки. Весною.. дерево повне соку (Ю. Янов., II, 1958, 124); Ні ра́зу — ніколи. Три роки дивився він на ту повітку, але ні разу не приходила до голови така думка [звести нову] (Коцюб., І, 1955, 43); Раз і наза́вжди — на весь час, остаточно, безповоротно. У нього було довге бліде обличчя, на якому раз і назавжди відбився вираз безмежного здивування (Голов., Тополя… 1965, 9); Раз та (да) гара́зд — хоч рідко, та добре, як слід. Не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,раз та гаразд (Л. Укр., V, 1956, 41); У кра́йньому ра́зі див. Кра́йній; У (в) ра́зі потре́би див. потре́ба; Як раз та два — дуже швидко, не гаючи часу, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Мирний, І, 1949, 306); У проти́вному ра́зі див. проти́вний2.

3. невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один. Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять його. Раз, два, три, чотири… (Коцюб., II, 1955, 267); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос., І, 1957, 177); // розм., рідко. Уживається при переліку на позначення першого пункту. Взяти наймичкутяжко: раз те, що нічим платити, а другещо наймичка не догляне господарства як слід (Коцюб., І, 1955, 67); — Жалкую, що не став героєм. Не вийшов!Боявся, чи що?спитав Роман.Раз, що боявся, а друге, й головним чином, якось не щастило (Довж., І, 1958, 390).

Раз-два [і кіне́ць]; Раз-раз [і кіне́ць]; Раз-раз — і (вже й) гото́во — уживається для підкреслення швидкості дії. — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, — обернувсь старшина до Гната,щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-дваі кінець! (Коцюб., І, 1955, 38); Яшко невгамовний із розгону з кручі через голову у воду. І Стьопа схопився, щоб і собі. Але раптом згадав і зупинився. А потім почав одягатися. Петро з Омельком і собі до одежі. Раз-раз і побігли вздовж річки (Головко, І, 1957, 189); Василь розв’язав вузлика і, не розгортаючи хустки, подав дідові.Он, бач, як воно означа,молодість. Раз-развже й готово (Хотк., І, 1966, 100).

4. у знач. присудка. Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії. Вона пантерою заходить, Тарасу в спину поціля… Уже кинджал над головою… Але Зарема в двері: раз! І панна скрикнула од болю, і на підлозі простяглась… (Сос., І, 1957, 389).

От тобі́ й раз! — уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін. — Сідлай жеребця. Мені їхати треба.Як же я його засідлаю, як він пасеться аж за Радьківщиною? — ..А хто тобі давав розпорядження там пасти?От тобі й раз!.. Хіба ж ви, забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Тют., Вир, 1964, 65).

РАЗ2, присл. Якось, одного дня, колись. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Раз Нимидора сиділа коло вікна й дивилась в одчинену кватирку (Н.-Лев., II, 1956, 248); Раз понад самим урвищем тихо проїхало два вершники (Тют., Вир, 1964, 532).

РАЗ3, спол., розм. Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо. І сьогодні, в цей вечір іскристий, не забуть мені слів тих твоїх: «Значить, гарні вони, комуністи, раз пішов мій онучок до них» (Сос., І, 1957, 240); Я собі й думаю: «Мене ж дядина просила взяти ще шматочок. Раз просила, то чому не взяти?» (Багмут, Опов., 1959, 7); І коли вже його [Махна] піймають?..А ми, думаєте, даром оце тут?перейшов раптом на шепіт Маркіян.В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (Гончар, II, 1959, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 438 - 439.

Раз, зу, м.

1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673.

2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п.

3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п.

4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328.

5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у.

6) Раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у.

7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26.

8) Одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І.

9) Від-разу, до-разу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112.

10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб.

11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у.

12) Hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у.

13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разочок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 3.

вгору