ПІДДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПІДДА́ТИ, а́м, аси́, док. 1. перех. Допомагати кому-небудь піднімати щось важке. Марія ще раніш схопила мішок, ніхто й не піддавав їй, і до воза побігла (Головко, II, 1957, 40); Франка вхопила в неї з рук в’язанку снопів, підняла на плечі й пішла до хати. Катерина хотіла хоч піддати їй і не встигла (Чорн., Визволення, 1949, 121); Данько піддав йому мішка на плече (Гончар, II, 1959, 108); // Підштовхувати кого-, що-небудь, зрушуючи з місця або пришвидшуючи рух. Коли стати на неї [на гойдалку].. і потім гойднути — раз! два! піддай! ух! жени, жени! — то можна дуже легко вигнати оглоблі за верхній валок, що все село буде під вами (Мик, II, 1957, 120).
2. перех., чому. Впливати, діяти чим-небудь на когось, щось з метою поліпшення, вдосконалення. Насіння кукурудзи перед сівбою треба піддавати сонячному обігріванню протягом 4-5 днів, це підвищує схожість і енергію проростання (Колг. Укр., 3, 1956, 5); Насіння [гороху] перед сівбою піддали газації хлорпікрином, а після обпудрили гексахлораном (Рад. Укр., 7.VІІІ 1962, 2); // Заподіювати проти кого-небудь щось лихе (бити, мордувати і т. ін.). Тамара, відповідаючи на запитання прокурора, розповіла про те, як Геллерфорт і гестапівці неодноразово піддавали її тортурам, жорстоко били (Хижняк, Тамара, 1959, 283); Роз’їзд повівся зі мною виключно грубо. Щоб примусити розповісти про розташування наших частин, мене піддали умовному розстрілові (Довж., І, 1958, 17); // у сполуч. з ім. обміркування, аналіз і т. ін. Досліджувати, перевіряючи, обмірковуючи що-небудь. — Запрошуючи вас сюди сьогодні, ми мали трохи ширшу ціль на думці. Цю саме ціль хотів би я, шановні панове, піддати вашому обміркуванню (Фр., VI, 1951, 212); Маркс піддає надзвичайно детальному аналізові різні функції грошей.. (Ленін, 26, 1972, 55).
Піддава́ти (підда́ти) аре́штові кого — арештовувати. Завідуючого санаторієм «Горки», який розпорядився зрубати в парку велику ялину, Ленін запропонував піддати арештові строком на один місяць (Наука.., 8, 1958, 3); Піддава́ти (підда́ти) ізоля́ції — ізолювати від оточення. Їх нібито було наказано перевести в інше місце, піддати суворій ізоляції (Гончар, II, 1959, 293); Піддава́ти (підда́ти) кри́тиці кого, що — критикувати. Відстоюючи в радянській літературі ідейну чистоту, Горький піддавав суворій критиці тих письменників, у творах яких він бачив ті чи інші відхилення від принципів соціалістичного реалізму і його ідейної основи — політики нашої партії (Літ. газ., 27.III 1959, 3); Марина, виступаючи.. в районі на нараді голів, піддала Глухенького жорстокій критиці (Гончар, Новели, 1954, 138); Піддава́ти (підда́ти) су́мніву (су́мнівові) що — сумніватися в чому-небудь. Хто сумнівається в життєвості таких художніх образів, як Давидов у М. Шолохова, Давид Мотузка у А. Головка, Басов у Ю. Кримова, Хома Хаєцький в О. Гончара, в реальності багатьох десятків інших героїв радянської літератури, тому корисніше було б піддати сумніву свою здатність бачити життя (Талант.., 1958, 110).
3. перех. і неперех., чим, розм. Ударяючи чим-небудь, бити (звичайно знизу вгору). — Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [спробувать] для слави Паллантові піддать тичка (Котл., І, 1952, 256); — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою (Гончар, II, 1959, 338).
4. перех., чого, розм. Класти, сипати, лити і т. ін. у додаток до чого-небудь; додавати, добавляти. Трав нарвали [Венера з Купидоном], Зцілющої води примчали, Гарлемпських капель піддали, І все те вкупі сколотивши, Якісь слова наговоривши, Енею рану полили (Котл., І, 1952, 285); «Чи ця Зінька не знахурка, бува? Чи не піддала вона чого хазяйці?..» Такі думки клопотали наймиччину голову (Мирний, IV, 1955, 65); // Збільшувати, посилювати, робити відчутнішим що-небудь. — Куди ти? — ..тупа ногою пан. — Назад!.. Гусій тільки піддає ходу (Коцюб., II, 1955, 58); Почувши, що пісня стосувалась саме їх [водіїв], вони почали піддавати такого газу, що ніхто й незчувся, як вілліси вскочили вже в село (Довж., І, 1958, 336); Німці тікали з вогневої. Це ще піддало Чернишеві сили (Гончар, III, 1959, 119); // Вставляти в розмову, обговорення і т. ін. свої слова, думки, міркування. Як же говорила [Галя] поволі, то сама попадала в нетерплячку із-за недостатку слів.. Співбесідник звичайно піддавав їй доладне слово (Март., Тв., 1954, 392); Якийсь час тулилися під деревами, але як дощ почав промочувати на них мішки, Іван піддав добру думку. — Хлопці! Та тут близько побережникова хата. Побіжім, недалеко… (Ірчан, II, 1958, 77); // перев. із сл. вогонь, жар, запал, охота, пар і т. ін., перен. Спонукувати кого-небудь до інтенсивнішої дії. У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (Стеф., II, 1953, 55); Своєю крутою та дебелою мовою він так і сипав жарти,.. а попадя піддавала жару то веселим поглядом, то безжурним реготом (Мирний, III, 1954, 210); Це [успіхи] і радувало хлопця, і водночас піддавало запалу (Донч., VI, 1957, 464); Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб’ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); У цей же момент, ледве не чіпляючи мого кашкета на голові, промчав табунець чирят, і я другим пострілом навздогін тільки піддав їм пари. Табунець звився догори і помчав щосили (Досв., Вибр., 1959, 414).
5. перех., розм., рідко. Таємно віддавати. — Певне, по твому [Юнони] приказу Палаш Рутульцю піддала (Котл., І, 1952, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 420.