Про УКРЛІТ.ORG

поставити

ПОСТА́ВИТИ 1, влю, виш; мн. поста́влять; док., перех.

1. Примусити когось або допомогти кому-небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. Максим поставив Андрія на ноги: — Хрестись (Коцюб., II, 1955, 101); // безос. Раптом його мов вітром поставило на ноги (Баш, Вибр., 1948, 117); // Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де-небудь. Москалі зараз і підхопили його [Йосипа], поставили у станок, зміряли, обдивилися (Мирний, IV, 1955, 46); Христина крутнулась і через одну хвильку привела під руку Марту Кирилівну і поставила її рядом з Бичковським перед килимом (Н.-Лев., VI, 1966, 38); Ось підійшли [конвоїри] близько й поставили дівчину під риштовання. Чому не плаче? Чом не кричить? (Коцюб., II, 1955, 197); Полонених поставили на валу (Довж., І, 1958, 250); // у сполуч. з деякими присл. Примусити кого-небудь стати в якусь позу, позицію. Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник і, смикнувши вуздечку, поставив сірого в яблуках огиря дибки (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 128).

◊ До сті́нки (рідко до му́ру) поста́вити — розстріляти. І жив якби Тарас тепер, він був би членом ВКП. Пішов би він на бурю буру, так, як і всі, за юний клас… І не’дного панка із вас він сам поставив би до муру… (Сос., І, 1957, 402); — Пам’ятаєш, відсилав я тебе із пістолетом у степ. То була проба на віру. Чкурнув би ти з ним — мене б до стінки поставили, не подивилися, що я комісар (Тют., Вир, 1964, 362); Поста́вити в (у) куто́к — покарати дитину, примусивши її якийсь час стояти в кутку. Мама поставили Данилка у куток і молять [моляться] богу: проказують молитви, щоб Данилко їх повторював (Ю. Янов., II, 1958, 183); Поста́вити на колі́на див. колі́но; Поста́вити на но́ги див. нога́; Поста́вити на рі́вні но́ги див. рі́вний; Поста́вити під арши́н, заст. — мобілізувати до армії.

2. перев. у сполуч. з інфін. Наказати кому-небудь виконувати якусь роботу (звичайно стоячи). Проскурниця звеліла Мелашці помить руки і поставила її в кінці стола вироблять проскури (Н.-Лев., II, 1956, 335); // ким, за кого, рідше на кого — що, розм. Призначити на якусь посаду, роботу. Вже перестав [хлопець] думати, що на дяка не поставили, думав, якби-то видужати, та піти, поїхати… (Вовчок, VI, 1956, 248); На північну дільницю тунелю Мухтаров поставив виконробом інженера Мацієвського (Ле, Міжгір’я, 1953, 144); За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63); [Крилата:] Карпа Корнійовича треба підтримати. [Василина:] От би його на голову колгоспу поставити (Корн., II, 1955, 254).

Поста́вити над ким — призначити головним, дати владу над ким-небудь. — Нащо ти, тату, так сприяєш Юрушеві, що поставив Юруша так високо над усіма? (Н.-Лев., III, 1956, 301); Поста́вити на ца́рство — зробити царем.

3. Направити куди-небудь для виконання якогось доручення, завдання, розташувати в певному місці (для ведення бою, охорони і т. ін.). Становий поїхав в місто і поставив на варті десяцьких на всю ніч (Н.-Лев., II, 1956, 235); Ми, встановивши кулемети на належних точках, поставили найкращих стрільців по садках і так ударили з усіх боків, що за якийсь час німці здалися на нашу милость (Ю. Янов., II, 1958, 249); * Образно. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово (Шевч., II, 1963, 321); // перев. у сполуч. із. сл. на квартиру, розм. Помістити кого-небудь десь для проживання або на ночівлю. Одна тілько й осталася В Батурині хата! І в тій хаті поставили Царя ночувати, Як вертавсь із-під Полтави (Шевч., І, 1963, 294); — Як де недалеко поставлять, то, може, коли прийду, а як заженуть куди далеко, то вже хіба аж за п’ять років вернуся (Л. Укр., III, 1952, 564); На квартиру до них поставили двох гітлерівців з місцевого гарнізону (Ю. Янов., II, 1954, 36).

Поста́вити ва́рту (сторо́жу, кара́ул і т. ін.) — доручити кому-небудь здійснювати охорону, вартування у певному пункті (пунктах). Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки (Л. Укр., І, 1951, 380); [Кармелюк:] Кушнірук, постав на шляху варту (Вас., III, 1960, 183).

4. перен. Змусити кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Глибока різниця в поглядах та переконаннях поставила його з Оленчуком у різні табори (Гончар, II, 1959, 288); — Подумайте хоч, у яке становище поставила б мене подібна розмова… (Ле, Міжгір’я, 1953, 87); // у сполуч. із сл. себе. Примусити поважати себе, викликати повагу, шанобливе ставлення до себе. Так уже зумів себе дід поставити, що його вважали дідом «правильним» (Хотк., І, 1966, 84).

◊ Поста́вити на мі́сце кого — збити пиху з кого-небудь, у різкій формі зробити кому-небудь зауваження про нескромну, зарозумілу поведінку. Чумакова мова починала тішити Обуха. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Збан., Переджнив’я, 1955, 22); Поста́вити на чолі́ кого, чого — надати провідної ролі, зробити керівником, вождем кого-, чого-небудь. Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Рильський, III, 1956, 144); Поста́вити по́за зако́ном — позбавити кого-небудь прав громадянства, заступництва з боку державних органів. [Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (Корн., І, 1955, 74); Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 422); Поста́вити себе́ на мі́сце чиє — уявити себе в таких самих обставинах, у такому самому становищі, як хто-небудь; припустити, що не хтось інший, а ти сам потрапив у відповідну ситуацію. Уявив Фрунзе, мовби сам себе поставивши на їхнє місце, як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода, що єднає цей берег з отим, де б’ються його авангарди (Гончар, II, 1959, 427).

5. заст., міф. Створити ким-, чим-небудь; обернути на когось, щось. Скажи ж мені, мій братику, Королевий цвіте: Нащо мене бог поставив Цвітом на сім світі? (Шевч., І, 1963, 357); — Ся держава, де тепер і люди, і звірі, і птахи перемінені на каміння, колись була багата й жива… Я — її цар. Але один змій-чарівник позаздрив і всіх поставив каменем (Три золоті сл., 1968, 62).

6. Надати чому-небудь вертикального положення; розташувати, укріпити щось вертикально. І над шляхом в полі Височенний хрест поставив [Максим]… Зо всього роздолля Широкого було видно (Шевч., II, 1963, 276); Парубок востаннє, мов граючись, махнув косою й поставив її сторч (Хотк., І, 1966, 94).

Поста́вити копу́ — скласти певним способом 60 снопів хліба. [Пріська:] А в жнива було півтори копи, як один снопок, поставиш та й додому зарані підеш (Вас., III, 1960, 77).

7. у сполуч. з деякими присл. Надати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного прислівника). Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився (Коцюб., II, 1955, 63); — Доволік ото він до плоту [дубок], поставив руба, перекинув через пліт — аж гупнуло! (Хотк., І, 1966, 83).

Поста́вити гвинті́вку (рушни́цю і т. ін.) на бойови́й звід, військ.-привести в стан готовності до пострілу. Поставивши гвинтівку на бойовий звід, Данько походив по садку, виглянув на вулицю, потім неквапом спустився городом до річки (Гончар, II, 1959, 230).

◊ Поста́вити на коле́са — забезпечивши власними транспортними засобами, зробити пересувним, мобільним. Тепер Вася вирішив будь-що поставити роту на колеса (Гончар, III, 1959, 69).

8. Помістити куди-небудь, розмістити десь. — Отой стільчик візьми, Христино, — порядкує панич, — та постав серед хати (Мирний, III, 1954, 154); В хату увійшла восьмилітня Харитя і поставила коло печі відро (Коцюб., І, 1955, 13); Під’їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня й одчинив їх. А тоді поставив коня в конюшню, а корову до ясел прив’язав (Головко, І, 1957, 96); — А це ми конфіскуємо, — каже Яцуба і обома руками бере зі столу Віталиків передавач. — Постав на місце, — перепинила Яцубу Лукія (Гончар, Тронка, 1963, 107); // Подати на стіл (страви, напої і т. ін.). Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян (Гл., Вибр., 1957, 211); Ввечері зварила Настя вечерю й поставила перед Гнатом (Коцюб., І, 1955, 53); Другого дня справили весілля. Цар поставив їм таку гостину, що навіть Поїдайло і Попивайло були задоволені (Три золоті сл., 1968, 125).

Поста́вити могори́ч (могорича́) кому — почастувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.). Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок. Він поставив їм могорича і вже в згоді з ними вернувся на вулицю (Н.-Лев., II, 1956, 313); Упрохає [Клим] писаря та старшину, поставить могорич або одмолотить днів зо три — і Петрика приймуть до волості (Вас., І, 1959, 96); Поста́вити обі́д кому — почастувати обідом кого-небудь, влаштувати обід для когось. — Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл., І, 1952, 90); Поста́вити ча́рку (пля́шку і т. ін.) кому — почастувати кого-небудь горілкою, вином. — Ти знаєш, як твого батька упрошував Сафрон у революцію зайти до нього? Він не тільки чарку поставив би Тимофієві (Стельмах, II, 1962, 376); — Завгосп спробував був мене підкупити — півлітра якось мені поставив (Збан., Єдина, 1959, 135).

9. також з інфін. Установити де-небудь з певною метою. Горщок сей черепком накрила [Сивилла], Поставила його на жар (Котл., І, 1952, 155); Сільце поставить та пташок ловить, а послі їх душить (Барв., Опов.., 1902, 279); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю і кілька шматків кизяку. Швидкими, звичними рухами розпалив вогонь і поставив розігрівати вечерю (Тулуб, В степу.., 1964, 304); // Прикріпити до чогось, установити на чому-небудь для роботи, дії і т. ін. — Замість весел — можна поставити невеликий мотор (Ю. Янов., II, 1958, 84); // Пришити, прибити і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту. То тієї, то другої неділі навідувалися онуки, і вона завжди турбувалася, аби напоготові був гостинець для них. А як не було гостинця, то вона чи латку поставить, а чи дрібненькому носа витре (Гуц., Скупана.., 1965, 10); // З лікувальною метою прикласти до якої-небудь частини тіла. Прийшов доктор, звелів її роздягти й покласти на постіль, поставив горчишники [гірчичники] (Н.-Лев., III, 1956, 162).

Поста́вити на відгоді́влю, с. г. — перевести на режим посиленого годування з метою збільшення живої ваги. Ранньої весни зняли з контрактації 100 бичків і поставили їх на відгодівлю (Колг. Укр., 11, 1958, 5); Поста́вити на рейд (на ре́йді), мор. — помістити (судно) на місце якірної стоянки поблизу порту. [Адмірал:] Лейтенанте, вранці міноносці треба вивести з бухти і поставити на рейді (Корн., І, 1955, 37); Поста́вити пласти́нку — покласти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання. Никанор Іванович завів грамофон і поставив пластинку «Ой, казала мені мати» (Головко, II, 1957, 46); Поста́вити пло́мбу — заліпити пломбою дірку в зубі. Зубний лікар школи на хворий зуб Юркові пломбу поставив (Веч. Київ, 16. І 1963, 4); Поста́вити самова́р — розпалити вогонь у наповненому водою самоварі. — Посидь. Я скажу, щоб поставили самовар, нап’ємось чаю, — сказав Василь і почервонів (Мирний, IV, 1955, 128); Кумиш.. позичила у Зейнеб самовар, поставила його і помчала до Кульжан по цукор: знала, що дівчина завжди її виручить (Тулуб, В степу.., 1964, 174); Поста́вити сві́чку — відповідно до церковного звичаю, приліпити, прикріпити запалену свічку перед образом святого. Виблагала Тую копійчину… Та пречистій поставила Свічечку за сина (Шевч., II, 1953, 122); Ото покаялась я, ..поставила перед образом свічку та й заспокоїлась (Н.-Лев., III, 1956, 257); Бабуся перед.. образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 15).

10. Написати щось, зробити напис на чому-небудь. Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки «друкувати», поставив дату і розгонисто підписався (Перв., Дикий мед, 1963, 152); Вигукуючи прізвища, есесівець поставив в списку номери (Хижняк, Тамара, 1959, 167); Поставити розділові знаки; // Записати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін. Учитель аж позеленів і, пошаривши в книжці, поставив здоровенну ноляку (Мирний, IV, 1955, 111); Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (Донч., V, 1957, 445).

Поста́вити печа́тку — притиснувши печатку до паперу, сургуча, зробити відбиток; печаткою засвідчити чинність якогось документа. Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, геть печатку царську поставив (Україна.., І, 1960, 10); «Любий! Ти ублагай Мецената, нехай лиш печатку поставить!» (Зеров, Вибр., 1966, 260); Поста́вити [свій] пі́дпис: а) розписатися. Не встиг він поставити свого підпису, як до контори під’їхала Кузева машина і з неї вискочив Бабенко (Руд., Остання шабля, 1959, 507); б) підписатися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення. Згадають люди колишні і недавні муки воєн, всі криваві покоси воєнних жнив і без найменшого вагання поставлять свої підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 116).

◊ Кра́пку поста́вити див. кра́пка; Поста́вити кра́пку (крапки́) над «і» див. і1.

11. розм. Збудувати, спорудити що-небудь. Постав хату з лободи, та в чужую не веди (Номис, 1864, № 8957); — Не журись, жінко, ось поставлять фабрику, тоді зароблю дещо… (Коцюб., II, 1955, 22); Колгосп поставив велику нову стайню (Вол., Сади.., 1950, 32); * Образно. Я пам’ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398).

12. у сполуч. із сл. справа, робота і т. ін. Налагодити, організувати. Треба поставити справу так, щоб кожний трудящий докладав своїх сил до зміцнення робітничо-селянської держави (Ленін, 44, 1974, 159); — Школу постав так, щоб виходили з неї не писарі-п’явки, а грамотні люди (Мирний, І, 1954, 340); — Навіщо він [млин] Сидорові? Все одно той ради йому не дасть, а він, Когут, знає, як діло поставити треба (Цюпа, Назустріч.., 1958, 22).

Поста́вити до́слід — здійснити наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах. За кілька років до війни Шульга поставив дослід, який збаламутив не тільки його колег, але і його самого (Рибак, Час.., 1960, 218); Щоб практично створити штучну силу тяжіння в космічному польоті, вченим треба поставити багато дослідів (Наука.., 9, 1961, 10); Поста́вити реко́рд: а) досягти найвищих показників у спортивних змаганнях. — Ну, Еріка, ти не обманула моїх сподівань. Хоч рекорду й не поставила (Собко, Стадіон, 1954, 138); б) мати найбільші досягнення в якій-небудь ділянці праці, галузі господарства тощо. — Ну, я дав високий урожай, поставив, як пишеться, рекордтак це ж і не дивно, бо я з діда-прадіда на землі (Ю. Янов., II, 1954, 125).

13. Показати на сцені виставу, здійснити режисерську підготовку спектаклю. Бачила вчора й сьогодні Стефаника.. Написав оце драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Л. Укр., V, 1956, 338); [Ріхтер:] Ми зібралися саме для того, щоб обговорити питання, як нам організувати театр і поставити цю п’єсу (Собко, Життя.., 1950, 52).

14. Запропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловити певні вимоги, побажання і т. ін. Написав [Мержинський] мені.., що я добре б зробила, коли б послала.. свою драму, а він би дав Кропивницькому для постанови і наглянув, щоб мої умови, які я поставлю, були достатньо виконані (Л. Укр., V, 1956, 204); Обком партії, відряджуючи Семена Яремченка до Григорівки, поставив перед ним завдання — «створити підпільні групи по селах Переяславського та суміжних двох районів» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); Орися.. рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Тют., Вир, 1964, 270).

Поста́вити запита́ння (пита́ння) кому — запитати кого-небудь про щось. Писати про себе мені дуже трудно. Краще було б, коли б Ви поставили мені кілька питань, на які я охоче одповів би Вам (Коцюб., III, 1956, 282); [Батура:] Я вчителям доповідь про літературу читав. А потім стільки мені питань поставили (Корн., II, 1955, 219); Здається Ліні, що ветеран.. запитання якесь їй поставить таке, що вона й відповісти не зуміє (Гончар, Тронка, 1963, 180); Поста́вити пита́ння на збо́рах (на бюро́ і т. ін.) запропонувати обговорити що-небудь на зборах, на бюро і т. ін. — Можна буде поставити це питання на бюро, винести на загальні збори (Донч., II, 1956, 16).

◊ Поста́вити пита́ння ру́ба: а) прямо, рішуче запитати про щось важливе, вимагаючи чіткої, недвозначної відповіді. Перед Жовтневими святами наполіг Тарас на своєму. Ру́ба поставив питання: «Хочеш за мене заміж чи ні?» (Мур., Жила.. вдова, 1960, 71); б) у категоричній формі заявити про щось, з усією рішучістю наполягаючи на чому-небудь. Кралевич у своїх бесідах ні разу не поставив питання руба, бо все ще вважав за незакінчений період підготовки (Хотк., Довбуш, 1965, 166).

15. у сполуч. з деякими ім. з прийм. Визнати чим-небудь, оцінити, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного іменника). Ніхто не сміє вам любов поставити в провину (Дор., Три богатирі, 1959, 67); Ритмічно-інтонаційна гнучкість поезій [М. Вінграновського] гідна подиву. Авторові можна поставити в заслугу розширення віршових форм української поезії (Вітч., 5, 1968, 205).

Поста́вити по́ряд (на́рі́вні) з ким — чим; Поста́вити в ряд кого: а) вважати рівноцінним; прирівняти. Володимир Ілліч Ленін поставив ім’я великого Кобзаря України поряд з іменами найвидатніших діячів культури та революції (Вітч., 3, 1964, 217); Чеський журнал назвав Тичину «одним з найбільших ліриків слов’янства», а англійський критик Джон Фут поставив його у ряд найоригінальніших поетів світу (Знання.., 1, 1966, 1); б) зробити рівним, однаковим у чомусь; зрівняти. От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї — маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері, а та тільки ласкаво дивиться, неначе посміхається. Велика сила любові дала оцим звірятам красу й поставила їх нарівні з усім сотвореним (Хотк., І, 1966, 136); Поетична майстерність Михайла Сеспеля поставила його в ряд найкращих поетів радянської епохи (Вітч., 11, 1969, 184).

◊ Поста́вити на карб кому що — звинуватити кого-небудь у чомусь, уважати кого-небудь винним у чомусь. Дошукувався [Павло] своєї вини на роботі і не знаходив. Йому на районній партійній конференції поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Мушк., Серце.., 1962, 197); Поста́вити на одну́ до́шку див. до́шка; Поста́вити на пе́рший план — визнати найголовнішим, надати найбільшого значення. Ще в перші роки Радянської влади В. І. Ленін поставив на перший план проблему наукової організації праці і управління народним господарством (Ком. Укр., 3, 1965, 21).

16. заст. Прийняти яке-небудь рішення; вирішити, ухвалити. Скликали річ посполиту — Поставить, як іти в поход [похід] (Котл., І, 1952, 209); Часу до весни лишалося небагато, а Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Епік, Тв., 1958, 64); // Запровадити. Княгиня Ольга теж брала дань, пізніше поставила уроки й устави (Скл., Святослав, 1959, 102).

$ Поста́вити го́лос — навчити кого-небудь правильно співати, вільно володіти голосом, якнайкраще використовувати свої вокальні дані. Зустрічаючись на співках, Проскуров якось запросив його [Захара] додому, щоб спробувати і поставити голос (Ле, Право.., 1957, 32); Поста́вити діа́гноз — визначити характер захворювання, встановити, на яку хворобу захворів хто-небудь. Прийшов лікар, щось-то дав, але поставити правдивий діагноз не зміг; сказав, що аж завтра можна буде пізнати недугу по признаках… (Хотк., І, 1966, 61); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Ів., Вел. очі, 1956, 35); Поста́вити з ніг на го́лову (догори́ нога́ми) що: а) докорінно змінити щось, зробити зовсім не таким, як було. [Зуб:] Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (Собко, Справа.., 1959, 13); б) неправильно розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь протилежного змісту, значення; Поста́вити на ка́рту див. ка́рта; Поста́вити на кін див. кін; Поста́вити на своє́му — зробити по-своєму. Він знав, що дочка поставить на своєму, коли того схоче, і не сперечався (Н.-Лев., II, 1956, 230); Якась упертість заволоділа нею, і просто хотілося поставити на своєму (Хотк., II, 1966, 62); Поста́вити на слу́жбу кому, чому — використати, застосувати в інтересах кого-, чого-небудь. Після Жовтневої соціалістичної революції більшовицька партія поставила електрику на службу всьому народові (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Треба поставити на службу революції всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (Гончар, II, 1959, 409); Виняткові досягнення Радянського Союзу в ракетній техніці наша країна поставила на службу мирові і прогресові людства (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 1); Поста́вити о́чі в зе́млю — те саме, що Поту́пити (опусти́ти, вту́пити і т. ін.) о́чі (очи́ці) в(у) зе́млю (до землі́) (див. земля́). Тетяна раптово зчервоніла й поставила очі в землю (Вас., II, 1959, 103); Поста́вити пе́ред фа́ктом — зробити щось без попередження, всупереч чиємусь наказу, розпорядженню, бажанню і т. ін.; повідомити кого-небудь про те, що вже відбулося. — Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Речм., Твій побратим, 1962, 17); Поста́вити собі́ мето́ю (за мету́) див. мета́; Поста́вити хрест на кому — чому, рідко над ким — чим: а) перестати покладати надії на когось, щось.— І сей туди ж, докоряє! Зрадили, бачте, його надії! Хто ж просив надіятись! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Л. Укр., II, 1951, 77); б) перестати робити що-небудь, займатися чимсь, думати, згадувати про щось. — ..Коли я поранений лежав у шпиталі,.. згадував, як ми.. кат зна чого ворогували з тобою, і вирішив поставити хрест на тому, що було (Стельмах, Правда.., 1961, 120).

ПОСТА́ВИТИ2 див. поставля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 363 - 366.

Поставити, влю, виш, гл.

1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Котл. Ен. I. 7. Зжав своє жито… поставив в копи. Чуб. II. 11. В п’ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. Г. Барв. 347. Поставити обід. Дать обѣдъ.

2) Построить, выстроить. Чуб. V. 489. Поставили собі хатку. Рудч. Ск. І. 27.

3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. Св. Л. 135.

4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). МВ. (О. 1862. І. 74). Сергія поставив пан за клюшника. О. 1862. V. 107. Вони його поставили собі лакеєм. Грин. І. 2. Поставити на попа. О. 1861. XI. Кух. 32.

5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити. Г. Барв. 305.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 368.

вгору