ПИ́ВО, а, с. Малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю. Вродилось.. пиво чорнеє з лимоном (Котл., І, 1952, 170); Він тоді пив пиво.. Чисте, золоте, холодне пиво… (Коцюб., II, 1955, 8); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти тут у прохолоді (Ле, Міжгір’я, 1953, 14); * У порівн. Кохання заворушилося в його душі бурхливо та шумливо, кипіло, ніби міцне пиво (Н.-Лев., III, 1956, 29).

◊ Завари́ти пи́во — те саме, що Завари́ти ка́шу (див. ка́ша); Пи́ва не зва́риш (не зва́рите) див. звари́ти¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 350.

Пиво, ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. Пивце. О. 1862. IV. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 150.

пиво (пестливе — пивце́) — ста­ровинний малоалкогольний напій, що виготовляється з ячмінного со­лоду й хмелю; виступає символом злагоди, взаєморозуміння, тому кажуть: «З ним не звариш пива, а звариш — не розіп’єш», «До пива їсться, а до слова мовиться»; у приказках об’єкт внутрішнього римування: «Де пиво, там диво», «З цього пива не буде дива», «Не жаль пива, та жаль дива», «То-то й диво, що гірке пиво»; народ цінує міру в споживанні хмільного на­пою та його високу якість: «Пиво всі хвалять, та не всі варять», «Від пива голова крива», «Пиво — не диво, мед — не хвала, а честь до­рога»; пиття́ пи́ва символізує в народних піснях кохання: «Прийди, серце, пива випити»; варі́ння пи́­ва — символічний образ битви, як у думі: «Браття козаки запорожці, добре дбайте, барзо гадайте, із ля­хами пиво варити зачинайте!»; означає також накоєння якоїсь бі­ди, клопіт у результаті протисто­яння, зіткнення, суперечки. Пиво чорнеє з лимоном (І. Котляревський); Прийди, серце, пиво пити (П. Чубинський); Нехай же їде грек з винами, з нивами та в нашу квашу (М. Номис); Не пиво диво — слово! (приказка); Не пиво диво — честь дорога (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 499.