НОВИ́Й, а́, е́.
1. Який недавно виник, з’явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Шевч., І, 1963, 158); Бунін читав свої нові оповідання (Коцюб., III, 1956, 409); Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (Рильський, II, 1960, 104); У тата були чоботи з блискучими халявами, а на передах — по зовсім новій латці (Багмут, Опов., 1959, 4); // Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. На голову начепила [Параска] нову квітчасту хустку (Н.-Лев., II, 1956, 20); Черниш був у новому кітелі (Гончар, III, 1959, 213); // Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку. Машини були нові, вони, видно, недавно зійшли з залізничних платформ (Гончар, III, 1959, 174).
◊ Мов (як) бара́н на нові́ воро́та, диви́тися (ви́рячитися і т. ін.) див. бара́н; Як нова́ копі́йка — одягнений у нову одежу; сяючий, радісний. Він був увесь як нова копійка (Перв., Дикий мед, 1963, 22).
2. Який стосується найближчого часу; сучасний. Я вірю в людину, що будує новий світ (Скл., Помилка, 1933, 101); — Наші діти!.. Вони зросли у новім світі і жити їм в добі новій (Гонч., Вибр., 1959, 47); // Який прийшов на зміну старому. Настав новий вік й для нашого Чіпки (Мирний, І, 1949, 373); Риси нового етапу в розвитку літератури можна наочно бачити в кращих художніх творах (Ком. Укр., 7, 1962, 60).
Відкрива́ти (відкри́ти) [собо́ю] нову́ епо́ху (е́ру і т. ін.) див. відкрива́ти; З Нови́м ро́ком — поздоровлення, привітання у зв’язку з настанням наступного року. З новим роком, з новим щастям, шановний добродію Андрію (Коцюб., III, 1956, 345); Зу́стріч Ново́го ро́ку див. зу́стріч; Нови́й рік — наступний рік і перший день січня як початок наступного року. Настав новий рік (Мирний, III, 1954, 47); Трудівників усіх країн Я в рік Новий поздоровляю (Рильський, III, 1961, 167); Нова́ люди́на — наш сучасник, носій нових, передових ідей. [Аркадій:] Що може бути благородніше від гордості нової людини, творця! (Корн., І, 1955, 94); Нови́й заві́т — церковна книга, яка містить у собі виклад християнської релігії. Кандидат філософських наук Й. А. Кривельов.. піддав науковій критиці Ветхий і Новий завіти (Наука.., 6, 1959, 46).
3. Недавно відкритий, винайдений, виведений, створений і т. ін. Ковтаю нові ліки (Коцюб., III, 1956, 439); Новий, 104-й хімічний елемент має дістати ім’я академіка І. В. Курчатова (Веч. Київ, 3.ІV 1966, 3); Всі знають, як збільшується виробництво продукції завдяки новим сортам озимої пшениці (Хлібороб Укр., 1, 1967, 20); Німецьке командування зривало нові свої дивізії з Італії та з союзницького фронту і кидало на Дунай (Гончар, III, 1959, 255); // Який проявився недавно; незвіданий. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (Коцюб., II, 1955, 361); // Досі невідомий, незнаний. Коли я погляд свій на небо звожу, — Нових зірок на ньому не шукаю (Л. Укр., І, 1951, 43); Не доходячи до свого подвір’я, вона звиклою до лиха душею відчула нове горе (Стельмах, І, 1962, 34); // у знач. ім. нове́, во́го, с. Те, що недавно з’явилося, раніше не було відоме. [Любов:] Що ж там нового у нас за сей час? (Л. Укр., II, 1951, 73); Завжди рани дістає колишнє, Як нове бере свої права (Рильський, II, 1960, 133).
4. Зовсім інший, не той, що був раніше. Хата все сповнялась новими гістьми, що вже товпились біля порога (Коцюб., II, 1955, 353); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої?.. (Сос., І, 1957, 209); Радянська література — це література нового змісту (Літ. газ., 1.І 1948, 4); // Який настає безпосередньо за чим-небудь. Олена деякий час лежала, не підіймаючи голови, очікуючи нових ударів на свою закривавлену спину (Тют., Вир, 1964, 428).
5. Якого раніше не бачили, з яким не були знайомі; невідомий, незнайомий. Микола догадавсь, що мова мовилась, мабуть, про нову дівчину (Н.-Лев., II, 1956, 173); — Як зустріну якого нового чоловіка, так говорив би день і ніч і кінця б тому не було! (Тют., Вир, 1964, 111); // Який уперше прибув, з’явився куди-небудь. Тільки я прийшов у клас, то зразу й побачив, що в нас новий учень (Донч., Перемога.., 1949, 4); // Який уперше приступає до якої-небудь роботи, не має достатнього досвіду; недосвідчений у чому-небудь. В кіно я не був новий. Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду на фабрику (Ю. Янов., II, 1958, 18).
6. Який приходить на зміну попередньому, замінює його (про людей). Щоб зовсім прогнати сон і підбадьоритись трохи, я почав уявляти собі нових хазяїв (Коцюб., І, 1955, 244); — Тепер, після смерті нашого Василя,.. нам треба вибрати нового голову земельної комісії (Стельмах, II, 1962, 18); // Введений на зміну старому. На селі завелись нові порядки, вже завели волость (Н.-Лев., II, 1955, 259).
7. Наступний, черговий. Савка почав виконувати нове бойове завдання (Довж., І, 1958, 199); Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: — До стрічі нової, кохання моє (Сос., II, 1958, 39).
8. Який виріс у цьому році або виготовлений з останнього урожаю. Рядом з ожередом вже займався довгий стіжок нового жита (Н.-Лев., II, 1956, 196); Повітря було напоєне пахощами полови, свіжої соломи, намолоченої пшениці, конюшини, печеного хліба з нового борошна (Томч., Готель.., 1960, 61); Пшениця виросла нова (Рильський, II, 1960, 298).
◊ До нови́х ві́ників пам’ята́ти див. ві́ник.
9. Уживається як складова частина географічних назв. Нова Гвінея; Нова Зеландія; Нова Земля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 433.