ЗМІЄБО́РЕЦЬ, рця, ч., фольк. Герой казок, який перемагає чудовисько в образі змія (у 1 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 620.
змієборець
-
а
-
б
-
в
-
г
-
ґ
-
д
-
е
-
є
-
ж
-
з
-
и
-
і
-
ї
-
й
-
к
-
л
-
м
-
н
-
о
-
п
-
р
-
с
-
т
-
у
-
ф
-
х
-
ц
-
ч
-
ш
-
щ
-
ю
-
я
змієбо́рець див. змієбо́рство.
Змієбо́рець див. Гео́ргія Побідоно́сця день.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 248.