ЗМІЄБО́РСТВО, а, с., фольк. Боротьба із казковим чудовиськом-змієм. Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич., III, 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 3. — С. 620.
змієбо́рство — боротьба богатирів із казковим чудовиськом-змієм; одна з таких старовинних легенд складена про київського змієборця Кирила Кожум’яку, що забив змія, який вимагав собі великої людської данини й щоденно пожирав усіх; в основі лежить інша легенда про битву Кожум’яки з печенізьким богатирем Тугарином-Тоторханом, якого звали ще Змієвичем;перемігши степовика, Кожум’яка стає змієборцем і примушує змія виконати глибокі рови і високі змі́єві вали́, які боронять Русь від степової сили (Є. Онацький); зі змієборством тісно пов’язане громівництво; див. ще Ілля́-проро́к 1, Гавриї́л 1.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 248.