ЖБАН див. дзбан.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 514.

Жба́н, ну, м. = Джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. Жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 476.

жбан див. дзбан.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 217.