ДІ́ВА, и, ж., заст., поет. Дівчина. — Не думай, що були [у пеклі] чиновні… Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150); — Це не есесівець, а орлеанська діва, — глузливо зауважив француз (Загреб., Європа 45, 1959, 451); * У порівн. Панна Анеля, в білім капоті, ..як євангельська діва, сунеться тихо повз довгий стіл (Коцюб., II, 1955, 252).

Стара́ ді́ва — про немолоду жінку, яка не була замужем. Одностайність, із якою вони [студентки] зневажали проблеми кохання й висвітлювали чоловічу стать, створила їм.. сумну славу «старих дів» (Ю. Янов., II, 1954, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 296.

Діва, ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Єв. Л. І. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. Дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. Дівака, діваха. Дівака здорова. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 386.

Ді́ва —

1) у дохристиянських ві­руваннях — богиня життя, Да́на (див.), Вели́ка Боги́ня (див.); у «Слові о полку Ігоревім» згадуєть­ся в такому контексті: «Встала Обида в силах Дажьбога внука, вступи Дівою на землю Трояню»; Діва Обида на синьому морі плеще лебединими крилами; в ній деякі дослідники «Слова» вбачали навіть троянську Єлену;

2) (з малої літе­ри; пестливі — ді́вонька, ді́вочка) — у книжному й народнопоетичному мовленні — ді́вчина; у сполученні: стара́ ді́ва — неодружена літня дівчина, перестарок. Вибрав діву,чорнобриву (А. Метлинський); Се діви чесні, непорочні, яким спідниці не дуло(І. Котляревський);

3) Ді́ва Марі́я = Непоро́чна Ді́ва див. Бого­ма́тір, Пречи́ста;

4) одне із 12 су­зір’їв зодіаку, відповідно його ас­трологічний знак (символ), що припадає на 23 серпня — 23 верес­ня; див. ще ді́вчина 4;

5) віщі́ ді́ви — міфічні істоти, що плавають у річкових або морських глибинах то лебідками, то рибками із золотою лускою; піймана і кинута на землю така рибка стає красною дівою, ясновидицею.