Про УКРЛІТ.ORG

буряк

БУРЯ́К, а́, ч.

1. Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Коло кожного рядна молодиць стояв "наставник". Він пантрував, щоб сапальниці не лінувались та добре обгортали землею кожний буряк (Коцюб., І, 1955, 58); При правильній сівбі однонасінних буряків рослини розподіляються в рядках рівномірно (Колг. Укр., 4, 1957, 23).

2. Корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості. Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (Н.-Лев., II, 1956, 283); Кращими коренеплодами є кормові напівцукрові буряки, морква (Свинар., 1956, 290); * У порівн. Молодиця почервоніла, наче буряк, гнівні іскорки заграли у запсілих очах (Мирний, III, 1954, 309).

◊ Наздога́д бурякі́в [,щоб дали́ капу́сти] див. наздогад.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 262.

Буряк, ка, м.

1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. І. 114. На догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном.

2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151.

3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. І. 85 — 86. Ум. Бурячок, бурячечок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 115.

вгору