УКРЛІТ.ORG

Українська література Словник

БА | ББ | БВ | БГ | БҐ | БД | БЕ | БЄ | БЖ | БЗ | БИ | БІ | БЇ | БЙ | БК | БЛ | БМ | БН | БО | БП | БР | БС | БТ | БУ | БФ | БХ | БЦ | БЧ | БШ | БЩ | БЬ | БЮ | БЯ

барвінок

барвінок

1) (зменшено-пест­ливі — барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок) трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і яскраво-блакитними квітами; пор. загадку про барвінок: «Цвіте синьо, лист зелений, квітник при­крашає, хоч мороз усе побив — його не займає»; народний символ життя і безсмертя людської душі; рослину садять на могилах, мож­ливо, як символ зв’язку життя й смерті, як його продовження; ра­зом з тим садіння барвінку на мо­гилах у народному світобаченні пов’язується також з весіллям і ко­ханням: «Викопай же мені глибоку могилу, Посади в головах червону калину, А в ніженьках хрещатий барвінок. Ой, як будеш ти сина женити, Прийдеш до мене калини ломити, Ой, як будеш дочку оддавати, Прийдеш до мене барвіночку рвати» (П. Чубинський); також символ дівоцтва, дівочої краси, чистоти, першого кохання («Сте­лися, барвінку, аби любов з любо­в’ю зустрілась»), міцності і святості шлюбу, коханої людини; використовується у ритуальних діях, зокрема весільних обрядодіях; з хрещатого барвінку (ознака мотивується зірчастим розташуванням стебел і тим, що рослина стелеться на всі боки навхрест) на весіллі плетуть вінки; рослина прикрашає весільний вінок молодої, одяг гос­тей, святковий коровай; у бойків — збирання барвінку на весілля є об­рядовою дією; за легендою, п’ять пелюсток цієї квітки — то п’ять за­сад щасливого подружнього життя: перша пелюстка — краса, дру­га — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність; взагалі в українській етнокультурі рослина щедро наділе­на символікою особистого щастя (рвати барвінок — іти на любовне побачення, ночувати в барвінку — ночувати з милим, квітучий барвінок — освідчення в коханні; розквітлий барвінок — щасливий шлюб, зів’ялий барвінок — нещасливий шлюб); рослина відома і як приворотне зілля; її використовують і відьми — як чарувальне зілля; ши­роко застосовується також у народній медицині; росте по всій те­риторії України, цвіте у травні. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі (пісня); Барвінок за­цвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, за­цвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо (Є. Гу­цало); Барвінок зелений, хрещатий, крячастий (постійні народнопо­етичні епітети; словосполучення уживаються також як пестливі наймення коханого, милого); Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку (пісня); Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! (пісня); — Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козачень­ку, барвіночку, хоть і в неділечку (А. Метлинський);

2) барвінковий вінок — традиційний атрибут ве­сільних обрядодій; символізує пе­рехід дівчини з одного стану в ін­ший; дівчина, що втратила до ве­сілля свою чистоту, втрачала й барвінок, отже не вдягала вінка;

3) барвінок у світилчиній шаблі — у весільному обряді символізує душевну прихильність, приязнь; рід народного орнаменту на пи­санці, а також у вишивці.


Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 26-27


Слово: попереднєнаступне
Вгору
Про бібліотеку  Авторські права  Транслітерація  Донори  Контакти

Проект: Руслан Фірсов  Хостінг: newsite.com.ua


Яндекс.Метрика