календа́р —
1) спосіб лічення днів у році, пов’язаний із системою числення великих проміжків часу, яка ґрунтується на періодичності явищ природи, зумовленій рухом небесних світил; покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій. Віщував календар, та в помийницю впав (прислів’я);
2) релі́гійний (ритуа́льний) календа́р — дохристиянський річний обрядовий календар як спосіб дотримання системи річних обрядодій, тісно пов’язаних з природними змінами і заняттями людини протягом цілого року; стародавні свята — це хліборобські обряди, що справлялися не в усталені дні, а залежно від погоди й часу хліборобських занять, відповідно до сонцевороту й сили сонця в той чи інший час року; тому свята пов’язані з пошануванням сонця й сонячних богів, з боротьбою літа й зими, тепла й холоду; про це йдеться в старовинних обрядових піснях — веснянках, гаївках, колядках, щедрівках, купальських та весільних співанках; усе в цих піснях підпорядковано тому, щоб посприяти доброму врожаю, через це вони підкріплюються вегетаційними (магічними) діями, ритуальними танцями, обрядовими рухами; церква боролася з давніми обрядами, але викоренити повністю їх так і не змогла, тому пристосовує свої свята до давніх; магічне значення культів поволі втрачається, але обряди зберігаються як веселі забави для молоді й дітей (див. Купа́ла, калита́ 2, Коляда́); двоєві́р’я (див.) так і залишилося в підсвідомості народу;
3) наро́дний (хліборо́бський) календа́р — уявна модель світу як знакової системи, в якій міститься сума знань етносу про природне та соціальне оточення; суцільний образ народно-календарних звичаїв протягом цілого року (звичайно за порами року); народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя як своєрідні неписані закони, традиційні приписи, якими керуються в найменших щоденних і найбільших національних справах;
4) юліа́нський (старори́мський) календа́р — старий стиль літочислення; запроваджено Юлієм Цезарем у 76 р. до нашої ери; з кожних 4 років 3 роки були по 365 днів, а четвертий, високосний (цифра року ділиться на 4), — 366 днів;
5) григоріа́нський календа́р — новий стиль літочислення; реформований 1582 р. Папою Римським Григорієм XIIIюліанський календар, оскільки тривалість юліанського року була довшою за справжню на 11 хв. 44 сек., що за 128 років призвело до запізнення початку календарного року майже на одну добу; середня тривалість року в григоріанському календарі лише на 26 сек. довша за справжню; сьогодні різниця між старим і новим стилем літочислення становить уже 13 днів;
6) правосла́вний календа́р — довідкова таблиця, де в послідовному порядку перераховано всі пам’ятні дні й свята, які відзначає православна церква; місяцеслов.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 268-269.