Я́ЩУРКА, и, ж., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку,— тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Л. Укр., III, 1952, 714).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 662.

Ящурка, ки, ж.

1) = Ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59.

2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. См. Ящур 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 547.