ШТИ́БА, и, ж., заст. Штаба. Прокатний стан «200», виготовлений нашими руками, за годину пропускав через свої валки багато десятків кілометрів металевої штиби (Роб. газ., 4.IX 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 537.

Штиба, би, ж. = Штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 513.