Штак, ку, м.
1) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17.
2) = Штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 512.