ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 201); Коли це незабаром і стара шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 469.

Шкандиляти, ля́ю, єш, гл. = Шкандибати. Мнж. 194.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 498.