ШИ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́шка 1, 4. Десь у хвойній верховині завовтузилася білка, і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (Донч., II, 1956, 7); Настя зараз покликала до себе дівчат та й каже: —..не погнівайтеся, що замість весільних медяничків або коровайних шишечок дає вам мати.. воскові свічечки (Кв.-Осн., II, 1956, 94); Спечіть мені коровай красний. Як на небі місяченько ясний. Спечіть мені шишечки красні, Як на небі зірочки ясні (Забашта, Квіт.., 1960, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 466.