ЧОРНО́БИЛЬ, лю, ч. і розм. лі, ж. (Artemisia vulgaris L). Багаторічна трав’яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; використовується в медицині. Високий, як ліс, чорнобиль та лопух бив її по лиці (Н.-Лев., II, 1956, 89); Окіп поріс чорнобиллю, шипшиною, увився березкою, хмелем (Мирний, IV, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 356.

чорно́биль — багаторічна трав’яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; здавна використовується в народній медицині (див. ще поли́н); у народі його називають ще забу́дьками, бо рослина нібито відбирає пам’ять, тому кажуть: «Забудьків наївся», тобто «став забуватися»; див. ще нехворо́щ.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 642.