ЧИСЛО́, а́, с.
1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв’язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (Наука.., 12, 1957, 10); Дробове число; Ціле число; // розм. Цифра; номер. Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (Рудь, Дон. зорі, 1958, 61); Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб’ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому,— а може, його й не треба? (Л. Укр., V, 1956, 56); // заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число "Ради" з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Мирний, V, 1955, 316).
Кру́глим число́м; Сере́днім число́м — приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками.
∆ Абсолю́тна величина́ [ді́йсного] числа́ див. абсолю́тний; Астрономі́чні чи́сла див. астрономі́чний; Імено́ване число́ див. імено́ваний; Мі́шане число́, мат.— число, яке складається з цілого числа і дробу; Окта́нове число́ див. окта́новий; Переда́тне (переда́точне) число́, техн.— відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки; Просте́ число́, мат.— будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: 3, 5, 7, 11 і т. д.; Тео́рія чи́сел, мат.— розділ математики, де вивчаються загальні властивості цілих чисел; Уя́вне число́ див. уя́вний.
2. День місяця в порядковому ряді інших днів. З 21 числа пиши мені на адресу не ту, що я подав, бо Гнатюк виїде зі Львова (Коцюб., III, 1956,332); Черниш, яке в нас сьогодні число? — спитав похмуро Сагайда (Гончар, III, 1959, 126).
У пе́рших (оста́нніх, сере́дніх і т. ін.) чи́слах якого мі́сяця — на протязі кількох днів, в один з днів, що становлять початок, середину або кінець місяця. Дядько ж сам раніше перших чисел іюля [липня] ст. ст. не може вибратись в Париж (Л. Укр., V, 1956, 173); Чи не візьмете Ви, добродію, мою казку про правду та кривду? ..Заслати зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагожусь [лагоджусь] знову в дорогу по службі (Мирний, V, 1955, 384); У Львові буду так у 20-х числах червня (Коцюб., III, 1956, 270).
∆ За́днім число́м див. за́дній; По пе́рше число́ вси́пати (зада́ти і т. ін.) — суворо покарати, провчити кого-небудь. —Кинувся кожен: де Маковей? .. Розшукати негайно! Всипати по перше число! (Гончар, І, 1954, 276).
3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь. Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (Коцюб., III, 1956, 209); Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками дубове лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби його хто хляскав по пиці (Хотк., II, 1966, 275); [Мирон:] Суворов говорив — воюють не числом, а вмінням (Корн., II, 1955, 16); Коли йшли маршем, бійців завжди ставало менше. А коли зав’язувався бій і вони займали бойовий лад і зброя їхня починала говорити,— тоді, здавалося, число їх одразу зростало в кілька разів (Гончар, III, 1959, 99).
4. тільки одн., у сполуч. з прийм. в, д о, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів. За перший місяць уже й висунувся [Павлуша] в число перших по балах: п’ятірки, четвірки (Головко, II, 1957, 265); Радянська Україна входить до числа найбільш індустріально розвинутих держав світу (Ком. Укр., 10, 1966, 5); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі з числа невдоволених Радянською владою глитаїв (Цюпа, Три явори, 1958, 17).
У то́му (тім) числі́ — серед інших, між іншими. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Тют., Вир, 1964, 62); Погляди всіх — в тому числі й Баржаків — самі собою зійшлись на Килигейовій постаті: він! (Гончар, II, 1959, 19); Дехто рішається йти, і ми в тім числі (Хотк., II, 1966, 407).
5. тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови, що грунтується на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів). Категорія числа узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і базується на протиставленні формально виражених граматичних значень однини і множини (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 67).
◊ Без числа́ — те саме, що Нема́ (нема́є) числа́ (див. нема́). В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (Котл., І, 1952, 198); Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (Мур., Бук. повість, 1959, 6); Нема́ (нема́є) числа́ див. нема́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 330.