ІМЕНО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до іменува́ти.

∆ Імено́ване число́, мат.— ціле число разом із зазначенням найменування тих одиниць, з яких воно складається. 5 олівців, 3 метри, 37 грамів — іменовані числа (Арифм., 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 19.