ЧЕЙ, част., діал. Може, може-таки. Ну, пождемо ще з’їзду, чей там щось виявиться (Л. Укр., V, 1956, 146); Ні! Чей же вороняче серце ще не спідліло до решти! (Фр., IV, 1950, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 289.

Чей нар. = Ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 449.