ЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю; Мінова цінність продукту.
2. перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. Творилися нові сили в народі, народжувалися нові цінності (Вільде, Б’є восьма, 1945, 83); — Ми будемо творити цінності для народу. Але професії в нас будуть різні (Донч., V, 1957, 247); Оперуючи невеликою кількістю кольорів, вишивальниця, завдяки вдалій композиції, створює високі декоративні цінності (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 5); // Цінний предмет. В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон і здано губернському казначею по акту (Гончар, II, 1959, 74).
Матеріа́льні ці́нності, ек.— всі предмети (земля, будівлі, речі побуту і т. ін.), що мають певну вартість, ціну. Скільки матеріальних цінностей, а з ними і людського щастя принесла ота дружба наукових працівників з колгоспом (Вол., Озеро.., 1959, 51).
3. Важливість, значущість чого-небудь. Товщина твору є сумнівна цінність, швидше — хиба (Вас., IV, 1960, 55); Харчова цінність риби обумовлена головним чином вмістом білків і жирів (Технол. пригот. їжі, 1957, 31); Твори найкрупніших майстрів портрета — Рєпіна або Сєрова, Веласкеса або Рембрандта — не втратили і ніколи не втратять для нас своєї цінності через, те, що в них, крім великої майстерності, відчувається світогляд епохи, система поглядів художників (Мист., 1, 1959, 34).
&́9671; Надава́ти ці́нності — те саме, що Надава́ти зна́чення (див. надава́ти2). Надаючи великої цінності люцерні, як надійному джерелу кормів, радгосп розширив її посіви до шестисот гектарів (Хлібороб Укр., 2, 1969, 6); Переоці́нка [всіх] ці́нностей див. переоці́нка; Переоці́нювання [всіх] ці́нностей — те саме, що Переоці́нка [всіх] ці́нностей (див. переоці́нка). Іде напружене переоцінювання цінностей (Еллан, II, 1958, 177); Переоці́нювати (переоціни́ти) [всі] ці́нності див. переоці́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 237.