ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий.

&́9671; Цілю́чий бальза́м — те саме, що Цілю́щий бальза́м (див. цілю́щий). [Мальванов:] Та постривай, чудак-чоловіче, в тебе ж судороги,— хіба тобі можна женитись. [Спичаковський:] Жіноча любов — цілючий бальзам. Один поцілунок, і — зніме як рукою (Коч., II, 1956, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 234.

Цілючий, цілющий, а, е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе См. Зцілющий.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 433.