ХРОПТИ́ див. хропі́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 156.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ХРОПТИ́ див. хропі́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 156.
Хропти, пу, неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Ном. № 11331. Хріп на всю хату. Левиц. Пов. 177. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 416.