Про УКРЛІТ.ORG

хамлюга

ХАМЛЮ́ГА, и, ч. і ж., заст., розм., лайл. Збільш. до хам і ха́мка. — Я тоді до нього: «Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?» (Хотк., І, 1966, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 16.

вгору