Про УКРЛІТ.ORG

уставлений

УСТА́ВЛЕНИЙ1 (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́вити1 1. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр., VI, 1951, 220); Хата була стародавньої краси, уставлена лавами й скринею, на полицях повно цяцькованих тарілок (Ю. Янов., II, 1958, 215); За кілька хвилин стіл був уставлений стравою (Шиян, Вибр., 1947, 102).

УСТА́ВЛЕНИЙ2 див. вста́влений1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 496.

вгору