ВСТА́ВЛЕНИЙ ¹ (УСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вста́вити ¹. Виноград горів між ними [маслинами] зеленим вогнем, як вставлене в пояс дорогоцінне каміння (Коцюб., II, 1955, 201); // вста́влено, безос. присудк. сл. Знадвору через вузькі, але високі вікна, в олов’яні рами яких вставлено було скляні круглі шибки, сюди вливалось багато світла (Скл., Святослав, 1959, 33).

ВСТА́ВЛЕНИЙ² див. уста́влений ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 768.