УРО́К, у, ч.

1. Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. — Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі (Мирний, IV, 1955, 110); Страх яке [Миколка] до книжки було: чита, одно чита, а особливо як «на урок» загадають щось таке — чи про луку, чи про ліс… Ну й любило це! (Тесл., З книги життя, 1949, 36); Зінаїда Федорівна викликала його відповідати урок з арифметики (Донч., V, 1957, 445); Боря завжди готує уроки разом з Юрою (Коп., Вибр., 1953, 534).

2. перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета. Після перерви був урок української мови (Панч, Іду, 1946, 110); Поліна Карпівна і Жура за піаніно. Урок музики (Коч., II, 1956, 85); Докія Петрівна сиділа спокійно-сувора, як бувало в школі на уроках (Головко, II, 1957, 251); Уроки ковальської справи вів Каленик Романович Лукійченко (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // перев. у мн. Приватні навчальні заняття, робота репетитора. Кажуть, тут [у Ялті] легко знайти уроки тощо (Л. Укр., V, 1956, 197).

Бра́ти уро́ки див. бра́ти; Відкри́тий уро́к — заняття в школі, на яке запрошують інших вчителів для обміну досвідом; Дава́ти уро́ки — заробляти викладанням у школі або вдома, приватно. [Настя:] Він [Максим] буде уроки давать, а я буду шити та прати студентам білизну, та так і проживемо якось, поки повиучуємось (Вас., III, 1960, 155); Жи́ти (перебива́тися і т. ін.) уро́ками — заробляти засоби для прожиття, навчаючи приватне за гроші. Моя підготовка до інституту була недостатньою.. Тому вчився я поганенько. Нерівно. Через те мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками (Довж., І, 1958, 13).

3. заст. Робота, визначена, доручена для виконання на певний час. Князь же судить щотижня вранці на торгу, визначає кари, уроки вірникам (Загреб., Диво, 1968, 637); Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості, погости, кожному дала урок і устав (Скл., Святослав, 1959, 54).

4. перен. Подія, звичайно неприємна або важка для кого-небудь, взагалі те, з чого можна зробити певний висновок, збагатитися досвідом на майбутнє.. Хто б ти не був, для всіх урок Дає життя, — то знай же ти: — Хто відстав хоча б на крок, Тому з епохою не йти! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 53); // Висновок, логічний підсумок чого-небудь, що має значення у майбутньому.

Уро́ки істо́рії — історичні події, наслідки цих подій, які допомагають глибше зрозуміти, правильно оцінити аналогічні процеси сучасності. Уроки історії вчать, що без пролетарської солідарності, без взаємної виручки неможливо перемогти класового ворога — капіталізм (Ком. Укр., 2, 1966, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 481.