Про УКРЛІТ.ORG

узір

Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у.

2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. Взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19.

3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. Узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 324.

вгору