Про УКРЛІТ.ORG

тріумфальний

ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тріу́мф 1. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Л. Укр., І, 1951, 189); Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут. Не йдіть з царями в тріумфальнім ході І власну путь до щастя прокладіть (Зеров, Вибр., 1966, 454); // Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества.

Тріумфа́льна а́рка див. а́рка; Тріумфа́льні воро́та див. воро́та.

2. Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий. Тріумфальним маршем ішли в ці дні червоні війська через весняний квітуючий Крим (Гончар, II, 1959, 84); Радянська влада йшла тріумфальним походом по всій нашій землі (Цюпа, Україна.., 1960, 43); // Який виражає тріумф, радість перемоги. Знов ріг мисливський грає над борами І кида в небо тріумфальний клич (Рильський, І, 1956, 84); Раптом хтось подав від дверей знак, і в оркестрі пролунав тріумфальний звук сурми (Дмит., Наречена, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 278.

вгору