ТЕРМІНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до термінології, пов’язаний з нею. До літературної мови потрапляла також певна кількість лексики термінологічної, зокрема публіцистичної (Пит. походж. укр. мови, 1956, 24); Важливо відзначити, що термінологічна робота С. Подолинського йшла в руслі принципів словесної творчості письменників Східної України: над нею не тяжіло захоплення іншомовною термінологією і надмірним калькуванням (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 54); В термінологічні суперечки я.. не вступав (Рильський, IX, 1962, 173).
2. Який містить терміни (див. те́рмін2 1), пояснює їх. Термінологічний словник — словник, що містить у собі терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва, виробництва, розташовані в алфавітному порядку (Сл. лінгв. терм., 1957, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 88.