СТРИ́ЙНА, и, ж., діал. Тітка, сестра батька або дружина батькового брата. По смерті батька взяла Гаву під свою опіку якась далека своячка, тітка чи стрийна, що жила в Дрогобичі (Фр., III, 1950, 49); Я забігаю в стайню, а стрийна, що доїть корову, подає мені горня теплого, пінистого молока (Літ. Укр., 4.VІІІ 1967, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 769.

Стрийна, ни, ж.

1) = Тітка, батькова сестра. Желех.

2) = Дядина. Желех. Вх. Лем. 470.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 216.

стри́йна — народна назва тітки, сестри батька або дружини батькового брата; дядина. Стрийна, вуйна — не родина, а що пасерб — не дитина (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 583.