СПИС1, а, ч. Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку. Еней махає довгим списом, На Турна міцно наступа (Котл., І, 1952, 293); На широкому майдані Єремія сам вчив своє нове військо, показував, як битись на шаблях та на списах (Н.-Лев., VII, 1966, 22); Верхи на зморених коненятах в’їжджала на майдан асканійська батрацька молодь. На грудях — червоні стрічки, за плечима — в кого берданка, в кого гвинтівка, а в кого й саморобний спис на мотузку (Гончар, II, 1959, 14); *Образно. Сонця спис Кресав над поїздом огні (Мал., III, 1957, 503); Нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать (Забіла, Промені, 1951, 86); * У порівн. В його уяві.. поставала чорна країна нафти. Вишки, як списи, націлилися в небо (Донч., II, 1956, 187); // Мисливська зброя; рогатина. Молодий це був мисливець, але дуже завзятий. Із списом на ведмедя ходив (Трубл., Вовки.., 1936, 40); // Гімнастичний снаряд у легкій атлетиці. Метальник списа.
◊ Лама́ти списи́ див. лама́ти; Схре́щувати (схрести́ти) списи́ (спи́са) див. схре́щувати; Схре́щуються (схре́щувалися, схрести́лися) списи́ див. схре́щуватися.
СПИС2, у, ч., заст. Список. Ястшембський викликав дівчат і хлопців по списові й одлічував їм гроші (Н.-Лев., II, 1956, 42); Неодмінно треба буде додати спис друкарських помилок (Крим., Вибр., 1965, 600).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 509.