СХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СХРЕСТИ́ТИ, схрещу́, схре́стиш, док., перех.
1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу (Л. Укр., II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Фр., IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Тют., Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Загреб., День.., 1964, 79); * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь. Друга шпага — сірий дощ (Рильський, II, 1960, 75).
◊ Схрести́ти мечі́ див. меч; Схрести́ти по́гляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Стельмах, І, 1962, 543); Схре́щувати (схрести́ти) списи́ (спи́са) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. — Я, грішний, маю в бозі надію, що ви… коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Кол., Терен.., 1959, 101).
2. біол. Здійснювати спилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів, порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Довж., І, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колг. Укр., 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Чаб., Тече вода.., 1961, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 903.