СОРОЧИ́НИ, чи́н, мн. Те саме, що сорокови́ни. Справляли Наум і Настя.. і третини, і дев’ятини, .. і сорочини.. І що то за обіди були! На усе село (Кв.-Осн., II, 1956, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 467.

Сорочини, чин, ж. = Сороковини.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 169.

сорочи́ни див. сорокови́ни.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 570.