СНИ́ЩЕ, а, ч. і с., зневажл. Те саме, що сон¹ 2. Еней заснув і бачить снище: Пред ним стоїть старий дідище (Котл., І, 1952, 199); Не знаю я, — чи я живу, Чи вже давно умер душею, А чи заснув я тільки нею І бачу снища наяву… (Черн., Поезії, 1959, 337).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 423.

Снище, ща, с. = Сон 2. Снилось снище. Грин. 1. 242. Еней заснув і бачить снище. Котл. Ен. V. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 161.