СА́МЕ1 див. са́мий.
СА́МЕ2.
1. присл. У цей час, у цей момент; якраз. Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. — О,— каже,— саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! (Вовчок, І, 1955, 53); Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка.. саме мчала повні відра од колодязя (П. Куліш, Вибр., 1969, 273); Я зустрів комісара й міністра, що саме оглядали Будинок [Армії і Флоту] і його музеї (Ю. Янов., II, 1958, 119); Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату (Горд., II, 1959, 10); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (Головко, II, 1957, 182); // Незадовго перед чимсь; тільки що. Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила (Л. Укр., III, 1952, 632); — Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? — Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав (Стельмах, II, 1962, 348); // У розпалі. Перш усіх гостей наш батько побравсь додому..; а ще саме гуля́ння, саме танці… пішли ми додому; пішла Катря плачучи (Вовчок, І, 1955, 207).
◊ Са́ме в си́лі див. си́ла; Са́ме в соку́ див. сік; Са́ме вчас див. вчас.
2. присл. Точно; прямо. Заткнув [Петро] дірку дерев’яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці (Гр., І, 1963, 257); На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка (Головко, II, 1957, 516).
3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський — його другом (Рильський, IX, 1962, 150); Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли, бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних (Тют., Вир, 1964, 200); Саме цей факт мені хвилює кров (Ю. Янов., II, 1958, 40); Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво (Довж., І, 1958, 65); — Женю, яка я щаслива… Так, саме щаслива… (Гончар, III, 1959, 296); // Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо. Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75); Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах (Гончар, III, 1959, 96); — Добривечір, братику! — обіймає Варава Плачинду. — А в мене оце гості зібралися. — Може, незручно?.. — Саме зручно. У нас тільки свої (Стельмах, І, 1962, 328); — Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так (Смолич, І, 1958, 51); // Уживається для підсилення питальних займенників, сполучників. сполучних слів і т. ін. [Кічунов:] Місяць оббиває [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін (Довж., І, 1958, 426); Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався (Коцюб., І, 1955, 377); Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний (Головко, І, 1957, 163); Він [В. Маяковський] збагнув, що автор «Онєгіна» завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна (Рильський, X, 1962, 23); Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові (Гончар, III, 1959, 89).
4. спол. поясн. у сполуч. за. Уживається перед переліком. Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля (Весілля, І, 1970, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 25.