РУ́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ру́та 1. Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки (Укр. дит. фольк., 1962, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 914.

Рутонька, руточка, ки, ж. Ум. отъ рута.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 89.