Рум, му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала. Н. п.

Рум меж. = Рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 87.