ПІДСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізати, відрізати або, підрізуючи і підрівнюючи, укорочувати (перев. волосся). Підстригають [дівчата] довгі чудесні коси (Вишня, І, 1956, 312); Він виждав якихось з півроку, підстриг чуба та бороду, відмолодився трохи та й за сватання (Збан., Єдина, 1959, 129); Нарядили Федора,.. підстригли, підголили (Мирний, IV, 1955, 225); — Завтра, дитино, як доживемо дня, підстрижу тебе (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 182); // Підрізувати волосся яким-небудь способом, за якимось зразком, по якійсь моді і т. ін. Сам він прямий як дошка був і підстригав свою борідку на манер Ісуса (Тич., II, 1957, 30); Що б то йому голову гарненько під чубчик підстригти (Кв.-Осн., II, 1956, 8); // Підрізуючи, укорочуючи гілки, сучки і т. ін., надавати кущам, деревам певної форми. Живопліт підстригають щороку навесні і влітку (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).
◊ Підстрига́ти (підстри́гти) під одну́ гребі́нку — те саме, що Стри́гти (підстрига́ти) [всіх] під одну́ гребі́нку (див. гребі́нка). І чи потрібно воно оцьому безвусому юнакові, який все одно ж у своїй брошурі підстриже його з усіма під одну гребінку (Стельмах, II, 1962, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 508.