ГРЕБІ́НКА, и, ж.

1. Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, .. стала розплітати свої грубі коси (Григ., Вибр., 1959, 32); Вона подала широку надщерблену гребінку, якою мичуть у селах клоччя (М. Ол., Леся, 1960, 53); * Образно. Сонце вже сховалося за синюватою гребінкою пралісу (Руд., Остання шабля, 1959, 229); * У порівн. Лушпиння застрявало в бороді, яку він час од часу розчісував пальцями, мов гребінкою (Шиян, Гроза.., 1956, 135).

◊ Стри́гти (постри́гти) [всіх] під одну́ гребі́нку — зрівнювати всіх у якому-небудь відношенні, підводити під один рівень. Володимирові стало соромно за тих незграбних торговельників та постачальників, які за своїм бюрократичним правилом всіх людей готові постригти під одну гребінку (Руд., Вітер.., 1958, 239).

2. Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік. Зрізування грунту.. провадять гребінкою [бульдозера] для того, щоб не допустити перевантаження трактора (Довідник сіль. будівельника, 1956, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 162.

Гребі́нка, ки, ж.

1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона…. гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346.

2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». Вас. 171.

3) = Решітка 5. Шух. І. 167.

4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 323.

гребі́нка —

1) (зменшено-пест­ливе — гребі́ночка) довгаста плас­тинка з зубцями для розчісування льону, конопель, вовни, волосся. Виносить вона… гребінку, що коноп­лі чешуть (Б. Грінченко); Діста­ла [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, … стала розплітати свої грубі коси (Грицько Григоренко);

2) при тканні килимів — невелика зуб­часта гребенеподібна киянка, якою присаджують нитки човника ки­лима в процесі виконання малюн­ка;

3) різновид національного ор­наменту на писанці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 153.