ПІВНІЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. північа́нин, а, ч.). Мешканці півночі (див. пі́вніч2). Кучугури ласощів, дивовижних кавказьких фруктів та запашних кримських тютюнів пропливали перед ошелешеними північанами (Гончар, І, 1959, 37); Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (Нова іст., 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 384.