ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 79); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер’єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 184.

Прозір, зору, м.

1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174.

2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у.

3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 466.

прозі́р див. навро́ки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 485.