ПРИСИ́ПАТИСЯ див. присипа́тися.

ПРИСИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИСИ́ПАТИСЯ, си́плюся, си́плешся; мн. приси́плються; док.

1. Покриватися тонким шаром чого-небудь сипкого. * Образно. — Не вдавайся у тугу, — каже Назар.. — А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись (Вовчок, І, 1955, 138).

2. тільки недок. Пас. до присипа́ти¹. На каналах з більш пологими відкосами.. можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання. При цьому розсіяна по поверхні сіль не присипається землею, а тільки добре перемішується з нею (Наука.., 2, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 17.

Присипатися, па́юся, єшся, сов. в. присипатися, плюся, плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. Левиц. І. (Правда, 1868, ст. 423). А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. МВ. (О. 1862. III. 72). Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею. АД. II. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 437.