ПРИКУПА́ТИ див. прикупо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 652.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПРИКУПА́ТИ див. прикупо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 652.
Прикупати, па́ю, єш, сов. в. прикупи́ти, плю́, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе, лиха прикупивши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 422.