ПОСТА́ВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., заст. Поставити (див. поста́вити1). Нема нікого. То вчора Уляна горстки біля повітки поста́вляла, от воно й здається, що хтось причаївся (Тют., Вир, 1964, 431); Було і к весіллю зовсім приберуться і будинки поставляють кам’яні, і коней вороних позапрягають, — аж лихо! (Вовчок, І, 1955, 107); [Корж:] У нас єсть закон дідівський — не ми його поставляли, не нам і ламать його (Вас., III, 1960, 56).
ПОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. поставлять; док., перех. Доставляти, постачати що-небудь комусь. Душі не чув Олексій, так любив свою дочечку, і об усім для неї вбивався. Хоч вона нічого і не бажала для себе, так батько усе їй поставляв (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Шефи його [Врангеля] під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (Гончар, II, 1959, 380); Нині Радянська Вірменія поставляє машини, устаткування і прилади.. у 70 країн світу (Ком. Укр., 3, 1967, 24); Україна, починаючи з XVII ст., поставляла в Росію першокласні співочі кадри (Укр. клас. опера, 1957, 40); [Юрій:] Торік по контракту батько мав поставити Семиренкові сто двадцять тисяч пудів буряку. Через селянські страйки не поставив і заплатив неустойку (Сміл., Черв. троянда, 1955, 51); Головинські розробки.. повинні були поставити для будівництва Мавзолею В. І. Леніна великі моноліти (Наука.., 4, 1962, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 366 - 367.